Електронне декларування майна та доходів – один із основних сучасних правових засобів забезпечення прозорості в діяльності публічної адміністрації. Однак наявність цілого ряду суттєвих недоліків організаційно-правового характеру, правових прогалин в цій сфері (у т.ч. таких, що тягнуться з часу декларування за місцем роботи) створює завади для запровадження та забезпечення ефективної роботи цієї системи, а деякі з цих недоліків здатні поставити корисність та суспільну ефективність системи в ранг заходів, що кидають відчутну тінь на всю державну антикорупційну політику.

У результатах дослідження, проведеного Організацією економічного співробітництва і розвитку (OESD) в рамках мережі по боротьбі з корупцією для Східної Європи та Центральної Азії, відзначалося, що з урахуванням ресурсних можливостей і поширення Інтернету збирання декларацій як правило повинне здійснюватися в електронній формі, основною перевагою якої є можливість автоматизованої обробки даних [1, c.15].