На сьогодні механізм корпоративного управління в акціонерному товаристві сприяє ефективному залученню та використанню капіталу, повній підзвітності органів управління, підтримці довіри інвесторів (як іноземних, так і вітчизняних акціонерів), усуває корпоративні конфлікти між учасниками.

Чимало корпоративних конфліктів пов’язано з одноособовим вилученням акціонером або державою, минаючи органи управління товариством, його активів; встановленням, навіть і через закон, переваг одному з акціонерів права на отримання без урахування думки інших акціонерів частки прибутку, заробленого акціонерним товариством; забороною своїм представникам брати участь у зборах акціонерів тощо [4, c. 149]. Саме у цьому контексті чинний Закон України «Про акціонерні товариства», ухвалений Верховною Радою, був підданий критиці з боку Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки ПР ООН. У «Рекомендаціях щодо вдосконалення системи корпоративного управління як необхідної складової покращення інвестиційного клімату України» було підкреслено, що ефективність запобігання зловживанням через укладення угоді з пов‘язаними особами напряму залежатиме від можливості акціонерів меншості довести факт «пов‘язаності» особи, з якою складається правочин, що практично неможливо без забезпечення «прозорості» власників (бенефіціарів) юридичних осіб, тобто забезпечення вільного доступу громадян та юридичних осіб до інформації про учасників (засновників) всіх юридичних осіб [6, c. 39].