Сам світ повсякденного життя – звичайно продукт культури, тому що створюється за допомогою символічних концепцій «упертих фактів», що передаються від покоління в покоління, а також є визнаною сценою й заданою метою наших дій [1]. Отже, яким би складним не був феномен культури, фактом є те, що культура це світ, що створюється людиною, і цим вона відрізняється від природи, яка існує до людини та не створюється її діяльністю.

Жити в культурі та нічого про неї не знати - злочинно, тому що в цьому випадку кожна дія людини може виявитися - і виявляється! - руйнівною для культури [2, с. 7].

Про наукову теорію, а фактично і про науку як таку, наголошує К. Гірц, варто судити з її здатністю робити загальні висновки на основі конкретного явища. Якщо ми прагнемо встановити, що таке людина, то робити це ми можемо лише побачивши, що таке люди, а люди, крім усього іншого, ще й дуже різні. І розуміння цієї різноманітності – її спектра, природи, основи та усіх імплікацій – приведе нас до створення концепції природи людини, яка буде обґрунтованою та правильною [3, с. 65].