Наукові конференції України, VI МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ» 2016 Р.

Проблемні питання застосування ст. 133 Кримінального кодексу України
І.В. Павленко

Остання редакція: 2017-06-17

Тези доповіді


Чинний Кримінальний кодекс України (далі в тексті – КК України) містить чимало статей, диспозиції яких є бланкетними, тобто для з'ясування їх змісту потрібно звернутися до інших законодавчих або підзаконних нормативно-правових актів. Однією з таких норм є ст. 133 КК України, в якій встановлена відповідальність за зараження венеричною хворобою.

Базовим юридичним документом, що регулює медичну діяльність є Закон України «Основи законодавства України про охорону» від 19 грудня 1992 р. В цьому документі визначення терміну «венеричні хвороби» відсутнє. Однак в ст. 53 словосполучення «венеричні захворювання» все ж фігурує, але лише в контексті того, що такі захворювання поряд з туберкульозом, психічними захворюваннями, СНІДом, лепрою, хронічним алкоголізмом та наркоманією є соціально небезпечними захворюваннями та потребують спеціальних заходів лікування та профілактики [1].


Full Text: PDF