В римській сім’ї існувала практично безмежна батьківська влада над дітьми. На сьогоднішній день в жодній правовій культурі не існувало такого неприхованого вияву володарювання.

Є підтвердження в даному вислові: «Навряд чи є які інші люди, які мали б таку владу над своїми дітьми, що маємо ми, римські громадяни» (Гай Д. 1.1.55).

Patria potestas (батьківська влада) існувала над дітьми, які були народжені у римському законному шлюбі. Вона не поширювалася на дітей,що були народжені у незаконному шлюбі, а також у будь-якому фактичному спільному житті,. Вони визнавалися чужими для нього.

Мати дитини завжди була відома, навіть якщо вона зачала поза шлюбом. Батько дитини- це чоловік, який перебуває у шлюбі з матір´ю дитини. Павло писав: «Батько — це той, на кого вказує шлюб» (Д. 2.4.5).