Дослідник О. Литвинов писав, що «форма правління в тій чи іншій країні зумовлює специфіку всіх державних процесів».[2, c.607]. А й справді: від того, який різновид республіки буде встановлений в державі, залежатиме й те, як будуть взаємодіяти між собою гілки влади. Це, в свою чергу, впливає на успішність проведення реформ у державі. Тож яка з видів республіканської форми правління є найкращою – президентська, парламентська, чи, можливо, змішана? Для того, щоб дати відповідь на дане запитання, проаналізуємо кожен з видів республіки, визначимо їхні особливості, переваги та недоліки.

Республіка є однією із різновидів форми правління, для якої характерні наступні риси. Перш за все, верховні органи влади є виборними, вони обираються народом на певний строк. Другою, не менш важливою рисою даної форми правління є поділ влади на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову. По-третє, вищі органи держави відповідають за виконання повноважень перед народом чи вищими представницькими органами. Існує верховенство актів, які видають вищі представниці органи держави. Сучасні науковці поділяють республіканську форму правління на президентську, парламентську та змішану.[1,c.127] Детальніше охарактеризуємо кожну з них.