Сучасні світові тенденції в правовій, політичній та економічній сферах суспільства часто призводять до утворення різноманітних моделей організації державного устрою (федерацій, конфедерацій, митних союзів тощо), які з одного боку є в багато чому схожими, а з іншого — інституційно різні. Від федерації, що є союзною державою, треба відрізняти конфедерацію, що представляє собою союз держав, - таке вихідне положення у визначенні сутності конфедерації. У якості цілей у більшості випадків автори називають зовнішньополітичні та військові, хоча іноді цей перелік розширюється включенням дипломатичних, економічних та ін. Таким чином, конфедерація найчастіше визначається як «союз держав, що зберігають свою незалежність і об'єднуються лише для координації дій в певних цілях, переважно зовнішньополітичних і військових»[1] .

Прагнучи розширити це визначення, зробити його більш конкретним, вчені зазвичай виділяють додаткові ознаки, що відрізняють конфедерацію від федерації. Зазначають, наприклад, специфіку роботи органів конфедерації: їх рішення приймаються за принципом одностайності, підлягають здійсненню тільки за згодою органів влади відповідної держави і набирають чинності після їх ратифікації всіма або кваліфікованою більшістю членів конфедерації, суб'єкти конфедерації мають право скасування акта, прийнятого органом конфедерації і т. д.