Більша частина суспільних відносин підпорядковується правовим нормам.

Найвищим показником розвитку суспільства є наявність громадянського суспільства з високорозвиненими правовими відносинами в середині держави.

Правовідносини – це врегульовані нормами права суспільні зв'язки між суб'єктами права, які є носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, що забезпечуються державою[1, c.89].

Основними ознаками правовідносин є:

1)   соціальний зв’язок – різновид суспільних відносин, які зароджуються між людьми та їх організаціями внаслідок забезпечення соціальних благ чи будь-яких інших потреб;

2)   ідеологічні відносини, які виникають у результаті свідомої поведінки людей.

3)   вольові відносини, що висвітлюються у двох аспектах:

а) втілення в них волі держави, адже правовідносини виникають на основі правових норм;

б) втілення в них волі суб’єктів правових відносин, які пов’язані предметом інтересу і кінцевим результатом;

4) конкретні суб’єкти права – це учасники правових відносин, що пов’язані правами й обов’язками, які закріплені у правових нормах. Слідує, що у правовідносинах є дві сторони: уповноважена – володіюча точно визначеними суб’єктивними правами та зобов’язана – має відповідні юридичні обов’язки.