На сучасному етапі розвитку в країні існує нестабільна ситуація в економічній сфері яка простежується в стрімкому збільшенні судових справ про стягнення заборгованості з боржника. Спонукає виникненню даної ситуації ігнорування боржником виконання своїх зобов’язань встановлених договором та неналежне виконання боргових, компенсаційних, кредитних, аліментних зобов’язань. Тому кредитор, враховуючи дані обставини має право вимагати від боржника виконання свого обов’язку шляхами передбаченими договором.

Згідно до статті 6 пункту 5 Закону, підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян з України є ухилення громадянина України від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, – до виконання зобов'язань.[2] Виходить, що найефективнішим способом виконання зобов’язання боржником є встановлення судом його обмеження у праві виїзду за кордон. Проте на сьогоднішній день спостерігається ряд недоліків і спірних питань викликаних встановленням рішення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.