Як правило, всі особи, які тією чи іншою мірою мають відношення до вчиненого кримінального правопорушення, вперше зустрічаються з морально-правовими аспектами взаємовідносин саме на стадії досудового розслідування. У цьому випадку етична позиція слідчого стає надбанням усіх тих, з ким він зустрічається й спілкується. Тому навіть найвищий професіоналізм слідчого або співробітника оперативного підрозділу втрачає свою цінність, якщо він позбавлений морального наповнення [4, с. 173].

Для належного проведення слідчого експерименту необхідно враховувати і психологічні і морально-етичні аспекти. Слідчому необхідно забезпечити відтворення суб’єктивних психофізіологічних факторів. Якщо у звичайному житті людина діє, як правило, мимоволі, то в умовах слідчого експерименту у неї виникає стан психологічної готовності, який також мобілізує її психічні процеси, збільшує зосередженість; вона прикладає вольові зусилля, щоб краще побачити, почути, запам'ятати. У звичайній ситуації особа, занурена в свої думки, переживання, може не чути якихось звуків, розмов, може не звернути увагу на події, не помітити яких-небудь змін в обстановці. З іншого боку, у незвичній ситуації злочину, відчуваючи сильне душевне хвилювання, потрясіння, страх, за якого особа здатна діяти так, як у результаті не зможе відтворити під час проведення слідчого експерименту.