Європейська цивілізація постає на принципі раціоналізму: з моменту Великого виклику силам природи людина здійснює послідовне подолання стихій природнього, культурного та психологічного буття; впорядковує їх, освоює та пристосовує під себе. Джерелами раціоналістичної мотивації виступає острах перед стихіями хаосу та тяжіння переформовувати простір на засадах передбачуваності.

З Нового часу та доби Просвітництва поряд з формуванням розуміння процесів самоорганізації суспільства спостерігається поступове виокремлення двох напрямів теоретичного осягнення та практичного формування й розвитку суспільних взаємозв'язків, процесів самоорганізації суспільного життя.