Для ефективного функціонування міжнародних відносин та задля безпеки, держави мають здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем мігрантів. На сьогодні це питання постало дуже гостро як в цілому світі, так і у Європі, зокрема. Форми співробітництва у сфері міграції визначаються внутрішнім законодавством та ратифікованим міжнародним законодавством. Тобто процеси трудової міграції регулюються на як на національному так і на міжнародному рівнях. Так як усі країни незалежні у виборі реалізації міграційної політики, міжнародним співтовариством узгоджено дотримання відповідних правових норм та стандартів, які відображені у міжнародних договорах та у документах міжнародних організацій. Держави, ратифікуючи міжнародні конвенції, які регламентують процес трудової міграції, визначають міжнародне право пріоритетним над національним законодавством.

Міжнародно-правове регулювання міграційних процесів визначає не лише ставлення країн до мігрантів, але також і принципів безпеки та захисту національних інтересів держав, які, у випадку, коли кількість мігрантів загрожує безпеці держави - імпортера, можуть обмежити трудову міграцію.