Не є секретом, що проблематиці регулювання суспільних відносин присвячено багато уваги як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Втім, досягнутого відчутного ефекту ми, пересічні громадяни, на жаль, не відчуваємо… Крім того без перебільшення можна зазначити, що попри всі зусилля життя пересічної людини обтяжується часто-густо з прийняттям нового нормативно-правового акту і появою чергового нововведення в регулюванні відповідних суспільних відносин (чого вартують славнозвісні тарифи, регулювання життєдіяльності учасників АТО, членів їх сімей, дітей-сиріт тощо). Більше того, це констатують вже не тільки спеціалісти-правники, але і люди далекі від правової діяльності. Проте, враховуючи, що стилем спілкування і способом життя, ознакою сьогодення стає постійна констатація «погано» та «ще гірше» хотілося б не тільки обмежитися відповідною констатацією, а й зробити певні спроби, запропонувати відповідні шляхи та напрацювання задля удосконалення відповідної стратегії правотворення в умовах кризових проявів в економіці, відсічі агресії РФ, запобігання гострих соціальних конфліктів. Мова, на нашу думку, повинна іти про такий напрям наукового узагальнення, як правова аналітика.