Досвід розвитку ринкової економіки в Україні доводить, що індивідуальний та груповий егоїзм – це не теоретична наукова абстракція, а сувора реальність, яка через відсутність стримуючих механізмів веде до порушення соціально-економічної рівноваги суспільства, поглиблення майнового розшарування, що в свою чергу здатні спричиняти соціальні конфлікти.

Як переконливо свідчить світовий досвід, одним із ефективних засобів досягнення консолідації суспільства, соціального миру та відродження економіки, є створення та функціонування системи соціального партнерства. Саме цей механізм може виконувати роль соціального амортизатора.