Кодекс України про адміністративні правопорушення не відповідає сучасним вимогам, багато в чому не узгоджується із системою судоустрою [1], тому продовження його застосування на практиці часто призводить до порушень прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності. З іншої сторони в окремих випадках саме недоліки правового регулювання відповідних адміністративних проваджень призводять до уникнення винною особою відповідальності за вчинення правопорушень. Це не сприяє становленню верховенства права та послідовній реалізації концепції правової держави в Україні.

Передбачаючи повноваження посадових осіб на складfння протоколу про адмінправопорушення, чинний КпАП вживає в статті 255 термін «уповноважені на те посадові особи». Наявність такої загальної конструкції пояснюється перманентним реформуванням державних органів та органів місцевого самоврядування. Водночас це нерідко призводить до відсутності належної правової визначеності в розглядуваній сфері.