У нашому житті досить часто трапляються конфліктні ситуації, внаслідок чого одна сторона пред’являє позов проти іншої сторони. Підстави такого конфлікту можуть бути різні: сусід залив квартиру, конкурент на виборах розмістив наклеп у засобі масової інформації, покупець не сплатив всієї суми товару придбаного у розстрочку. В таких ситуаціях, коли права чи законні інтереси певної особи порушені, звісно можна скористатися судовим захистом, гарантованим Конституцією України. [1]

Однак не варто забувати, що суд – це не лише засіб захисту своїх прав та законних інтересів, але й величезний тягар у вигляді сплати судового збору та інших судових витрат, процедурного розгляду та процесу доказнування. Судовий тягар забирає величезні ресурси, а головне – час – сторін, що є істотним недоліком цієї форми захисту прав. Саме тому, напевно, все актуальнішим стає досудове, або альтернативне, врегулювання спору. Досудовим (або альтернативним) врегулюванням спору є процедурою, яка полягає у позасудовому врегулюванні спору, внаслідок якого винна сторона (боржник) добровільно виконіє свої зобов’язання.