В цивільному процесі досить часто відбувається оскарження рішень чи ухвал суду. На практиці поширеними оскарженнями є касаційне та апеляційне оскарження, в якійсь мірі вони схожі, а десь і розбіжні.

В Цивільно процесуальному кодексі (далі – ЦПК) не міститься визначення апеляційного оскарження, але проаналізувавши статті ЦПК формулюється орієнтоване визначення апеляції, тому приводимо розуміння, що апеляційне оскарження - оскарження рішень чи ухвал суду першої інстанції, які не вступили в законну силу(повнсітю або певною мірою) у зв’язку з неправильним встановленням обставин у справі або недотриманням норм матеріального чи порушенням норм процесуального права. Право на таке оскарження мають особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брала участь у справі, якщо судове рішення безпосередньо торкається їх прав, свободи чи інтересів.[1]