Інститут безоплатної правової допомоги у цивільному судочинстві знайомий багатьом країнам Європейського Співтовариства, зокрема Болгарії, Польщі, Словенії, Німеччині, Франції [1, c. 166]. Також певний інтерес викликає запровадження в ЦПК РФ раніше не існуючого інституту – призначення представників судом. Відповідно до ст. 50 даного кодексу, суд призначає адвоката як представника у разі відсутності представника у відповідача, місце проживання якого невідомо, і в інших випадках, передбачених федеральним законом [2]. Стаття 26 Закону «Про адвокатську діяльність та адвокатуру в Російській Федерації» зобов’язує адвокатів безоплатно надавати юридичну допомогу громадянам Росії, середній дохід яких на одну особу нижче величини прожиткового мінімуму. При цьому гарантовано отримати таку допомогу малозабезпечені громадяни можуть лише по окремих категоріях справ, наприклад у справах про стягнення аліментів; відшкодування шкоди, спричиненою смертю годувальника, каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним із трудовою діяльністю ; при складанні заяв про призначення пенсій та допомоги; з питань, котрі пов’язані із реабілітацією [3]. Світова тенденція до наявності інституту безоплатної правової допомоги, як одного із проявів демократичної держави відноситься беззаперечно.

Надання безоплатної правової допомоги – важливий демократичний крок держави. Закріплення в Конституції України принципу змагальності судочинства для його дієвого функціонування має бути реалізовано шляхом введення доступності кваліфікованої правової допомоги. Сучасна ситуація правового нігілізму, відсутність у суду активних повноважень у судовому доказуванні не сприяють утіленню ідей змагального судочинства. Для того, щоб створити істинно змагальний процес , варто зміцнити інститут судового представництва, запровадивши гарантії забезпечення кваліфікованої правничої допомоги всім особам, які беруть участь у справі. Необхідність зміцнення інституту судового представництва обумовлена його значенням, про що неодноразово підкреслювалось у юридичній літературі [6, c. 245; 7, с.8] Значення судового представництва полягає в його основній функції – захисті інтересів тієї особи, на боці кого виступає представник , та, безумовно, наданні допомоги суду у винесенні законного та обґрунтованого судового рішення.