Пріоритетним напрямком зовнішньої політики України є євроінтеграція. Одним із основних напрямків взаємодії України та ЄС є посилення співробітництва у сфері захисту навколишнього середовища. Підписання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом та його державами-членами, з іншої сторони (надалі Угоди) відкриває нові можливості та створює нові стандарти у різних сферах суспільного життя, включаючи й сферу охорони довкілля[1, с. 3].

Секторальні питання співробітництва у сфері охорони навколишнього при­родного середовища в Угоді закріплено у Главі 6, яка так і називається «Навколишнє природне середовище» Розділ V «економічне та галузеве співробітництво»[2]. Особливістю Директив ЄС є те, що держави повинні адаптувати своє законо­давство для досягнення цілей, визначених Директивами, але при цьому самі визначають методи їх досягнення. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського союзу полягає у поетапному прийнятті та впровадженні законів і підзаконних нормативно-правових актів України, розроблених із урахуванням права Європейського союзу, і внесенні відповідних змін у чинні правові акти України. Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням від 15 квітня 2015 р. № 371-р ухвалив розроблені Міністерством екології та природних ресурсів плани імплементації актів законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища.