Історично склалося, що впродовж всього існування людства політичні, соціально-економічні та екологічні аспекти постійно змушували людей покидати постійне місце проживання. Внаслідок цього одні виступають шукачами притулку, а інші стараються по можливості його надати і допомогти адаптуватися у тому чи іншому суспільстві.

Розглядаючи тему про правовий статус біженців потрібно розрізняти терміни “біженець” та “мігрант”, які часто плутають та поєднують. Стаття 1 Конвенції про статус біженців 1951 року визначає біженця як особу, яка знаходиться поза межами рідної країни внаслідок добре обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідування через свою расу, релігію, національність, приналежність до певної соціальної групи або політичні погляди, і не може або не бажає скористатися захистом своєї країни чи повернутися туди через такі побоювання [1]. Натомість, мігрант – це особа, яка може переміщатися як в середині країни, так і поза її межами, підставою зміни постійного проживання може бути отримання освіти, медичної допомоги, зміна місця роботи тощо [4, с.188].