Вважається, що робочий час — час, упродовж якого працівник повинен знаходитись на роботі і виконувати покладені на нього трудові обов'язки з дотриманням Правил внутрішнього трудового розпорядку, а місцем роботи, де працівник знаходиться протягом робочого часу, може бути як постійна робота, так і місце, де працівник може знаходитись за розпорядженням роботодавця (відповідно до статті 1 Проекту Трудового кодексу України [3], розробленого Кабінетом Міністрів України, робочий час – це час, протягом якого працівник знаходиться у розпорядженні роботодавця і повинен виконувати свої трудові обов’язки, а також інші відрізки часу, що відповідно до законів України чи інших нормативно – правових і локальних нормативних актів про працю відносяться до робочого часу; робоче місце – це місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі виконання трудових обов’язків).

Залежно від тривалості робочий час поділяється на робочий час нормальної тривалості, скорочений та неповний робочий час та подовжений робочий час (надурочні роботи, роботи з ненормованим робочим днем, чергування).